• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Інформація про заклад
• Історія

Історія Білогородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Білогородко моя, як тебе я люблю,

Ти з дитинства мій сонячний дім,

Я з тобою завжди будні й свята ділю;

До твоїх прихиляюсь надій.

Чую серцем бентежним не тільки твій спів,

А й твою полинову печаль.

Поринаю в глибінь твоїх славних віків

До далеких слов'янських начал –

пише вчитель музики Титаренко Микола Петрович. Білгород… Білогородка… Тебе заснував сам Володимир Великий, а хоробрі русичі боронили від печенігів, мудрістю захищали місто від навали монголо-татар. За значенням Білгород стояв в одному ряду з Черніговом, Переяславом і Рязанню. Це був центр ремесла, торгівлі, іконопису, архітектури, а отже, і освіти.

Першу архівну згадку про школу й освіту в Білогородці знаходимо в "Сказании о населённых месностях Киевской губернии" Л. Похилевича за 1848 рік, де зазначено, що двокласну земську школу заснував священик С. Птицин.

У 1905 р. на честь народження спадкоємця царського престолу в Білогородці було відкрито церковно-приходську школу, яку в 1909 р. перетворено в двокласну земську.

Завідуючий школою Олександр Мартинович Самійлов та вчителі школи стали активними учасниками просвітницької діяльності не тільки в селі, а й у Білогородській волості. У 1914 р. силами вчителів були організовані самодіяльні вистави, приурочені 100-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка.

"У приміщенні школи працює реальне земське училище - найкраще в Київській губернії," - читаємо в архівах Київської губернії за 1916 рік.

У повідомленні шкільного відділу Київського повітревкому від 28 жовтня 1920 р. читаємо: "У Білогородці діє трудова школа, при якій працюють гуртки лікнепу".

У 1920-23 рр. у гуртках лікнепу здобули освіту більше тисячі жителів Білогородки, Бобриці, Гнатівни, Петрівського.

У 1935 р. школа реорганізовується в середню. До початку Великої Вітчизняної війни директором школи працював Бірило Олександр Максимович, а його заступником – Міловченко Петро Васильович та Нагорний Микола Ничипорович.

Зі сторінок роману "Чорне сонце" О. Мусієнка дізнаємося, що до 17 вересня 1941 р. у приміщенні школи містився штаб будівництва лінії оборони Київського укріпрайону, а в роки німецької окупації - поліцейська дільниця.

Навчання в школі відновилося в листопаді 1943 року.

У повоєнні роки школу очолювали Вертбовський Микола Вікторович, Залізняк Григорій Іванович, Киця Григорій Миколайович. Заступником директора працював Масина Іван Ничипорович.

Свого часу з 1958 по 1964 р. школу очолювала Заслужений учитель України Семенченко Євдокія Дем'янівна, а заступником директора - Сердюк Григорій Кіндратович.

У 1964 р. за наказом № 76 Києво-Святошинського райвно Білогородська середня школа була реорганізована у восьмирічну.

Директором восьмирічної школи було призначено Осадчого Олександра Андрійовича. Згодом цю посаду обіймали Іванченко Наталка Степанівна, Мостова Тетяна Василівна, Качаненко Олексій Михайлович.

З 1 вересня 1980 року, згідно наказу райво, Білогородська восьмирічна школа реорганізована в Білогородську середню школу № 2. 1982 р. – перший випуск середньої школи. Відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації у червні 2001 року школу було перейменовано в Білогородську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2. А капітанський місток школи почергово займають Мазур Микола Іванович, Івашко Микола Миколайович, Жеведь Микола Анатолійович, Івашко Микола Миколайович, Черкаський Олексій Миколайович…

У школі навчалися вчений-філолог, автор "Граматики…" В.І. Бернадський, письменник Анатолій Балабольченко, поет Микола Удовиченко, Герої Радянського Союзу Микола Печений та Микола Мнишенко…

Коментарi